- спокутування
- —————————————————————————————споку́туванняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
спокутування — я, с. Дія за знач. спокутувати. •• Споку/тування вини/ (прови/ни) виправлення, загладжування вини, провини і т. ін. Споку/тування гріхі/в замолювання гріхів … Український тлумачний словник
експіація — Експіація: очищення від гріха [9;29;40] спокутування, очищення від гріха [33] спокутування [XVIII] Глостер признається Кентові до гріха й нелегального сплодження Едмунда експіація буде аж у п ятім акті трагедії, але гріх плодитиме тимчасом інші… … Толковый украинский словарь
флагелант — а, ч. Релігійний аскет фанатик, що проповідує публічне самобичування заради спокутування гріхів … Український тлумачний словник
флагелантство — а, с. Публічне самобичування заради спокутування гріхів … Український тлумачний словник
флагеляція — ї, ж. 1) Публічне самобичування заради спокутування гріхів. 2) Статеве збочення, яке характеризується виникненням статевого збудження при побитті партнера або при побитті партнером … Український тлумачний словник
ваб — ваб, ваба спокутування, чари … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ваба — ваб, ваба спокутування, чари … Зведений словник застарілих та маловживаних слів